Матеріали конференції 2026

Резолюця XVІІІ науково-практичної конференції

«Визначення вартості об’єктів будівництва, проектних, будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних робіт із застосуванням сучасних технологій. Управління вартістю життєвого циклу об’єктів – 2026»

21 травня 2026р. м. Івано-Франківськ

Учасники конференції на основі доповідей, розглянутих матеріалів і після їх обговорення вирішили:

1. Існуюча структура загальновиробничих витрат у вітчизняному ціноутворенні не відображає реальні витрати будівельних підприємств. Включення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) до складу загальновиробничих витрат (ЗВВ) не відповідає сутності загальновиробничих витрат, які мають відображати безпосередньо витрати на організацію, управління та обслуговування будівельного виробництва. Це ускладнює прозорий облік та аналіз ефективності використання лінійного персоналу.

У зв’язку з цим Конференція звертається до Міністерства розвитку громад та територій України (Мінінфраструктури) з пропозицією переглянути структуру та склад загальновиробничих витрат, а саме: вивести ЄСВ зі складу ЗВВ з відповідним переглядом та коригуванням базового рівня ЗВВ.

2. Діючі методики та нормативні документи, що регламентують визначення вартості науково-технічних робіт (НТР), проектних робіт та проведення державної експертизи у будівництві застаріли. Вони не враховують реальну трудомісткість цих робіт, зокрема із застосуванням технологій інформаційного моделювання (BIM). Це призводить до заниження вартості інтелектуальної праці інженерів та проектувальників та відтоку кваліфікованих кадрів.

У зв’язку з цим конференція звертається до Міністерства розвитку громад та територій України (Мінінфраструктури) з пропозицією переглянути та актуалізувати нормативні документи з визначення вартості НТР, проектування та експертизи у будівництві.

3. Постановою КМУ від 19 листопада 2025 року № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» та КНУ «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси» встановлена вимога щодо використання кодів Кодифікатора будівельної продукції з моменту запуску Бази даних цін. Проте на практиці йде первинне наповнення Бази даних цін і 4-й рівень Кодифікатора будівельної продукції для загалу у повному обсязі ще не доступний. Існує очевидна невідповідність між реальною ситуацією і нормативними документами.

У зв’язку з цим конференція звертається до Кабінету Міністрів України та Міністерства розвитку громад та територій України (Мінінфраструктури) з пропозицією внести зміни до Постанови КМУ від 19 листопада 2025 року № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» та пункту 2.3 КНУ «Настанова щодо порядку проведення  аналізу цін на матеріальні ресурси», чітко встановивши, що шифри ресурсів у аналізі цін можуть повноцінно застосовуватись до моменту повного запуску 4-го рівня Кодифікатора будівельних ресурсів та завершення початкового наповнення Бази даних цін.

4. Проведення аналізу цін на ринку будівельних матеріалів потребує значних часових, інтелектуальних та фінансових витрат з боку суб’єктів аналізу цін (збір комерційних пропозицій, моніторинг ринку, верифікація постачальників). На практиці вартість витрачених людино-годин на проведення аналізу цін для малоцінних матеріалів значно перевищує потенційний економічний ефект чи можливе зниження вартості цих ресурсів в результаті аналізу цін. Крім того, у чинній системі ціноутворення відсутній легальний механізм та кошти на покриття витрат суб’єктів аналізу цін на виконання цієї трудомісткої аналітичної роботи.

У зв’язку з цим конференція звертається до Міністерства розвитку громад та територій України (Мінінфраструктури) з пропозицією щодо розробки та прийняття методики визначення вартості робіт з аналізу цін, чітко визначивши джерела фінансування цих робіт у складі зведеного кошторисного розрахунку.

5. Вимога щодо проведення детального аналізу цін абсолютно на всі позиції відомості ресурсів без урахування їхнього питомого вагового внеску в загальну вартість об’єкта є економічно неефективною. Основна увага має зосереджуватись на ціноутворюючих матеріалах, які формують основну частку бюджету. Для малоцінних матеріалів, ціна аналізу яких вища за вартість самих матеріалів, має діяти спрощений підхід. Так само жорсткість вимог щодо аналізу цін має залежати від масштабу та загальної вартості самого об’єкту будівництва.

У зв’язку з цим конференція пропонує Міністерству розвитку громад та територій України (Мінінфраструктури) закріпити на нормативному рівні правила, за якими склад і зміст робіт з аналізу цін на будівельні матеріали визначатимуться виключно економічним ефектом від його виконання. Для цього впровадити такі механізми:

• Ціна будівельних матеріалів, вартість яких є меншою за вартість робіт з аналізу їхньої ціни, має залишатися на рівні, визначеному для початкового («нульового») кошторису без додаткового аналізу ціни.
• До моменту офіційного затвердження методики визначення вартості робіт з аналізу цін, встановити граничний поріг для малоцінних матеріалів, ціна яких має залишатися на рівні, визначеному для початкового («нульового») кошторису. Наприклад: виконувати поділ матеріалів для виконання аналізу цін за принципом 60% / 35% / 5% від загальної вартості всіх матеріалів.
• Встановити диференційовані вимоги щодо глибини аналізу цін для різних категорій будівельних проектів залежно від їх кошторисної вартості. А саме:
  • Проекти загальною вартістю до 1.5 млн. грн: поділ матеріалів для аналізу цін встановити у пропорції 60% / 30% / 10% від загальної вартості;
  • Проекти загальною вартістю від 1.5 до 5 млн. грн: поділ матеріалів для аналізу ціни встановити у пропорції 60% / 35% / 5% від загальної вартості;
  • Проекти загальною вартістю понад 5 млн. грн: поділ матеріалів для аналізу ціни встановити у пропорції 80% / 18% / 2% від загальної вартості.

Учасники XVІІІ науково-практичної конференції наголошують, що впровадження зазначених змін дозволить суттєво знизити корупційні ризики, розвантажити фахівців кошторисної справи від рутинної непродуктивної роботи та забезпечить раціональне використання державних і донорських коштів під час відновлення України.